«Києву потрібен
економічний план розвитку...»
В. Пилипишин.
Передвиборча програма Віктора Пилипишина Зміни світ на краще! Зроби перший крок!

Розділ І: Загальноміські питання

«ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ»

На нашу думку, чим ближче влада знаходиться до людей, тим краще вона розуміє основні потреби і проблеми мешканців. Децентралізація влади - це те, що надає можливість представникам влади, які знаходяться найближче до людей, вирішувати переважну кількість питань з життя місцевої громади. При такій системі керівники вищого рівня опікуватимуться тільки загальними питаннями планування і стратегічного розвитку міста. Ми виступаємо за:

  • Партнерські відносини мерії з районними владами. Районна влада повинна отримати максимально широкі повноваження для управлінням життям місцевої громади. Сьогодні чиновники з мерії повністю відірвані від життя простих мешканців, водночас, найкраще розуміють реальні потреби киян саме представники районної влади. Усі рішення міська влада повинна приймати у тісній співпраці з районними ланками влади.

  • Участь районних громад у стратегічному плануванні розвитку міста. Місто Київ уже багато років живе без стратегічного плану. Це призводить до хаотичної забудови центру Києва, відсутності нормальної транспортної системи, неузгодженого розвитку галузей міського господарства тощо. Стратегічний план суттєво поліпшить загальну ситуацію у багатьох сферах життя міста. Але розробка цього плану має відбуватися за обов'язкової участі районної влади та мешканців міста. Саме районні громади мають стати головною рушійною силою створення стратегічного плану міста.

«КОМФОРТНІСТЬ ТА ЕСТЕТИЧНІСТЬ МІСЬКОГО ПРОСТОРУ»

Любов і гордість за рідне місто завжди були притаманні киянам. Сьогодні наша столиця бурхливо розвивається. Все більше людей обирають Київ для проживання. Завдання влади - забезпечити мешканців та гостей столиці комфортними умовами проживання та недопустити, аби у ритмі сучасного життя була втрачена та унікальна атмосфера, якою завжди так славився Київ. Для того, щоб ми і надалі могли пишатися нашим містом, ми пропонуємо:

  • Прийняття Стратегічного плану розвитку Києва та Генерального плану забудови Києва. Затвердження Стратегічного плану розвитку Києва на 30 років є обов'язковою передумовою ефективного розвитку столиці. Основою цього плану стане Економічний план розвитку Києва, який сьогодні розробляється Громадською організацією «Кияни передусім!» із залученням провідних експертів різних галузей економіки та міського господарства. Припинити хаотичну забудову столиці можна лише шляхом прийняття нового Генерального плану забудови Києва. Чинний Генеральний план був прийнятий у 2002 році і до сьогоднішнього дня практично усе будівництво у місті здійснюється шляхом «внесення змін» для «потрібних» людей. У новому Генеральному плані будуть враховані всі потреби міста (у тому числі, проведення чемпіонату з футболу «Євро-2012»), а також положення чинного Генерального плану і ситуація, яка склалася після його затвердження. Генеральний план буде єдиною підставою для здійснення будівництва, а переглядати його можна буде лише у виняткових випадках у державних інтересах.

  • Збереження історичного обличчя міста - «Київське золоте кільце». Київські вулиці дихають історичним минулим, що приваблює туристів та є предметом особливої гордості киян. Збереження історичної спадщини та запобігання руйнації пам'яток - наше спільне завдання. Повна реконструкція об'єктів, які мають історичну та архітектурну цінність, і мораторій на будівництво сучасних багатоповерхових будинків у центральній частині міста в рамках створення «Київського золотого кільця» забезпечать збереження історичного обличчя міста. Головним критерієм відбору проектів нового будівництва буде не кількість квадратних метрів, а обличчя будинку та його відповідність міському архітектурному ансамблю. Пам'ятки історії та архітектури необхідно не тільки зберігати, але й створювати.

  • Створення ділових, торговельних та розважальних районів. Необхідність збереження історичної частини міста не означає, що Київ має бути законсервований. Київ - сучасне місто і має сучасні потреби. Активний розвиток міста у другій половині ХХ століття залишив після себе багато промислових зон, які сьогодні знаходяться у занепаді. Побудова на їх місці торгово-розважальних об'єктів та доступного житла сприятиме розвитку районів, ефективному використанню земель міста та полегшенню транспортного навантаження на центральні райони столиці.

  • Поліцентричний розвиток для розвантаження центру міста. Сьогодні центральна частина міста має найбільшу концентрацію офісних і ділових центрів, торгових і розважальних об'єктів, у той час, як основна маса населення мешкає у віддалених районах міста. Першими наслідками такого стану справ є затори на дорогах і величезне навантаження на міський транспорт. Щодня на дорогу до роботи необхідно витрачати все більше часу. Шляхів вирішення цієї проблеми небагато і будівництво нових доріг допоможе не надовго, адже кількість автотранспорту у місті весь час зростає. Ми пропонуємо інший сценарій розвитку міста, який буде полягати в одночасному і гармонійному розвитку всіх районів, суттєвому покращенні їхньої соціальної та торгово-розважальної інфраструктури, перенесенні ділової активності за межі центральної частини міста.

  • Відновлення застарілого житлового фонду. Наявний житловий фонд міста потребує суттєвого оновлення. Наша команда розробила обґрунтовані пропозиції щодо реконструкції домівок, термін експлуатації яких давно вичерпаний. Це забезпечить місту суттєве збільшення кількості житла та створення затишних мікрорайонів. Поточний ремонт у будинках буде проводитися згідно з графіком. Про виконану роботу представники ЖЕКів будуть звітувати перед мешканцями на систематичних зустрічах з ними.

«ПРОЗОРИЙ МЕХАНІЗМ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЛІ ПІД ЗАБУДОВУ»

Земля завжди була основним багатством усіх народів, за землю воювали, віддавали життя. Землею не можна розпоряджатись так, ніби вона нічого не варта. Земля міста працює на його добробут. Виважене і раціональне користування міською землею - запорука нормального розвитку і процвітання Києва. Ми пропонуємо такі принципи користування київською землею:

  • Обмеження відчуження земельних ділянок до затвердження нового Генерального плану. Основний потенціал міста - земельні ділянки, використовуються неефективно. До затвердження Генерального плану розвитку міста на найближчі 30 років, рішення щодо використання муніципальних земель повинні базуватися на принципі: на аукціонах будуть продаватися не окремі муніципальні земельні ділянки, а інвестиційні проекти, які відповідають затвердженому Генеральному плану забудови Києва. Суспільна значимість проекту буде визначатися на основі Стратегічного плану розвитку міста, обґрунтувань, розрахунків та думки громадськості. Для цього буде реформована система проведення громадських слухань.

  • Відчуження земельних ділянок комунальної власності міста винятково через аукціони. На жаль, дуже дорога столична земля віддавалася під забудову житлом та торгово-розважальними і офісними центрами, без відшкодування місту її ринкової вартості. Для Києва це обернулося десятком втрачених для розвитку років. Новобудови зводяться з використанням виснаженої старої інфраструктури та займають місця, потрібні для будівництва транспортних розв'язок, паркінгів, шкіл, поліклінік тощо. Це подвійний прорахунок: виснажується наявна інфраструктура і не отримуються належні кошти для її випереджального планування та розвитку. Ми вважаємо, що плата за використання комунальних земель має бути адекватною прибуткам, які, завдяки землі, отримує забудовник. Продаж та надання в оренду земельних ділянок через аукціон найкраще забезпечать відшкодування місту їх реальну вартість.

  • Дієвий контроль за діяльністю компаній-забудовників. Контроль за виконанням інвесторами та забудовниками своїх зобов'язань - першочергове завдання міської влади після надання землі у власність чи оренду. Створення єдиного відкритого реєстру забудовників, об'єктів будівництва та моніторинг на кожному етапі забудови припинить практику виникнення будівельних скандалів у столиці. Кожна ділянка, кожен об'єкт буде перевірений і незаконне будівництво буде припинено.

  • Громадський контроль за використанням земель. Земельні питання викликають неабияку активність громади, але ця активність належним чином не організована і тому не завжди має суттєвий вплив на ситуацію. Ми пропонуємо забезпечити паралельний контроль громадськості за використанням комунальних земель шляхом діяльності центрів суспільного самоврядування, про які детальніше зазначено у розділі „Суспільне партнерство з мешканцями" цієї Програми. Будівництво багатоповерхових монстрів на місці дитячих майданчиків та скверів стане прикрим минулим.

 «ВІЛЬНИЙ РУХ»

Рівень добробуту столичних мешканців поступово зростає, і на дорогах з'являється все більше автомобілів. Київською владою вживаються окремі заходи щодо впорядкування руху транспорту, але часто вони не пов'язані між собою та не мають комплексного характеру. Ми виступаємо за затвердження єдиної комплексної програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва з новими підходами до організації дорожнього руху і функціонування транспортної системи. Наша програма передбачає:

  • Забезпечення безпеки пішоходів та велосипедистів. Вихованість, повага до інших та знання Правил дорожнього руху - ці риси, на жаль, притаманні далеко не всім учасникам дорожнього руху. І водії, і пішоходи стають причинами дорожньо-транспортних пригод, але найнезахищенішими все ж таки є пішоходи і велосипедисти, які потерпають від зневаги водіїв. Ми ініціювали розробку соціальної реклами, яка заохочує учасників дорожнього руху уважніше ставитися до власної безпеки. Але цього недостатньо. Поліпшення ситуації залежить від цілого комплексу заходів: від виховання з дитинства поваги до Правил дорожнього руху, заборони руху транспортних засобів тротуарами і створення велосипедних доріжок до зміни системи відповідальності і контролю.  

  • Поліпшення якості громадського транспорту, розширення його мережі. Ніщо не може так зменшити затори на дорогах міста, як добре продумана система громадського транспорту. Зручний і комфортний транспорт є вигіднішим і для власників автотранспорту. Оновлений і поповнений рухомий склад, безперебійна робота за графіком, добре прорахована мережа громадського транспорту, що охоплює не лише столицю, але й міста-супутники - першочергові завдання для вирішення транспортної проблеми. Щороку будуть вводитися в експлуатацію не менше 2-х станцій метро, а до 2018 року буде запущено дві кільцеві лінії існуючого метрополітену та «наземне метро», що повністю вирішить питання швидких комунікацій між різними районами міста та містами-супутниками.

  • Проведення модернізації транспортних шляхів, будівництво мостів та розв'язок. Дороги Києва не відповідають європейським стандартам і потребують негайної модернізації. Будівництво нових мостів та розв'язок, разом з розширенням і ремонтом існуючих, допоможе розвантажити дороги міста.

  • Вирішення питання паркування автотранспорту. Проблема паркування у місті тісно пов'язана з проблемою заторів, нестача паркувальних місць зазвичай паралізує рух на найважливіших дорогах міста. Необхідна дієва система оплати та розподілення паркувальних місць, будівництво багатоярусних паркінгів, доступних для громадян середнього рівня статків.

  • Обмеження використання службового автотранспорту представниками органів влади. У Києві близько 10% населення працює у сфері державного управління. Кожен керівник середньої чи вищої ланки вимагає для себе службовий автомобіль, маючи при цьому власний автотранспорт. Органи влади беруть в оренду або утримують величезні парки автомобілів, які можуть бути скорочені. Відповідно, кількість автотранспорту на дорогах Києва зменшиться.

  • Встановлення необхідної кількості дорожніх знаків та вказівників дороги. Збільшення кількості вказівників та знаків не просто полегшить пересування столицею, але й є необхідною умовою, з огляду на проведення у Києві Чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.

 «КОМПЛЕКСНЕ ІНФРАСТРУКТУРНЕ ПЛАНУВАННЯ»

Столиця має розвиватися за планом, усі пункти якого пов'язані між собою. Усі галузі міського господарства є важливими для столиці, і кожна галузь повинна мати власний план розвитку, узгоджений із загальною стратегією розвитку Києва. Сьогодні першочерговим завданням ми бачимо відновлення балансу у тих галузях, де існує найбільше проблем: 

  • Оновлення виснаженої житлово-комунальної інфраструктури, реформа житлово-комунального господарства. Це необхідний захід у бурхливому житті нашого міста. Давно збудовані будинки потребують термінового оновлення. Нам з Вами не раз відключали воду, електроенергію або опалення, у наших будинках не раз ламалися ліфти. Рівень зношеності енергетичного та газового обладнання, мереж тепло- та водопостачання у столиці межує з небезпеками виникнення аварій. Усе це свідчить про недбале управління житлово-комунальною інфраструктурою. Не є нормальним, коли влада не слідкує за чистотою прилеглих до будинку територій, під'їздів та ліфтів, ніби живе за принципом „бажаєш жити в чистоті - не сміти". Вкрай необхідно здійснити технічне переообладнання енергомережі, ввести в експлуатацію додаткові потужності, здійснити капітальний ремонт мереж тепло- та водопостачання, модернізувати газове господарство столиці.  Члени нашої команди вже мають досвід боротьби з цими проблемами. Так, у Шевченківському районі функціонує Програма удосконалення житлово-комунального господарства, яка вже приносить перші позитивні результати. Реформа ЖЕКів та зміна принципів їхньої роботи виявилися успішними, і тепер накопичений досвід може бути використаний у всьому місті. Київ є одним з найзеленіших міст Європи. Ми подбаємо про те, аби його визнали ще й одним з найчистіших.

  • Продуктові магазини та побутові послуги у межах пішохідної доступності. Для зручності киян нормальним є співвідношення, коли один продуктовий магазин обслуговує 1500 квартир у житлових будинках. У такому випадку люди з вадами здоров'я, без додаткових зусиль можуть зробити необхідні закупки біля дому. На сьогоднішній день маленькі магазини не витримують конкуренції великих гіпермаркетів, і в результаті, у приміщеннях хлібних магазинів і гастрономів з'являються бутіки та офіси банків. Ми пропонуємо максимальне відтворення мережі продуктових магазинів, у тому числі комунальних, та забезпечення їх пішохідної доступності. На період вирішення питань виділення приміщень під магазини, будуть встановлюватися комунальні павільйони, які зможуть забезпечити потреби мешканців у продуктах харчування.

«НОВЕ ЖИТТЯ СТАРИХ БУДИНКІВ: ВІДРОДЖЕННЯ»

Ця програма спрямована на збереження і відродження архітектури історичної частини міста. Київ ще має будівлі, які милують погляд, і за умови дбайливого догляду можуть простояти не одне десятиріччя. Наша мета - це:

  • Збереження зовнішнього вигляду і архітектурної  цілісності міста. Міські програми охорони пам'яток та реставрації старих будинків - це перша сходинка на шляху до збереження історичної спадщини Києва. У цій частині проводиться інвентаризація будинків і споруд, за результатами якої вони класифікуються за станом збереження, архітектурною й історичною цінністю. Під охорону підпадають і прилеглі до пам'ятки території і будівлі. Основною метою програми є не одинична реставрація окремих будинків, а комплексний благоустрій території, створення так званих «кварталів історії», «Київського золотого кільця».

  • Відновлення історичної та культурної спадщини міста через реставрацію і реконструкцію будинків. На підставі отриманих від інвентаризації даних, розробляється детальний план реставрації і реконструкції. Оголошуються конкурси на розробку проектів реконструкції, виставляються вимоги до зовнішнього вигляду фасадів, відповідності ансамблю навколишній забудові. Першочерговому відновленню підлягають будинки, які перебувають під загрозою знищення.

  • Відповідальність за належний вигляд приватної нерухомості. Відповідальність власників реконструйованих будинків за збереження зовнішності фасадів є останнім пунктом плану. Окрім загального дбайливого ставлення до будинку, власники нерухомого майна мають утриматися від дій, які змінюють зовнішність будинку (облаштування балконів, мансард, вивісок, фарбування частини фасаду тощо). Володіння історичними цінностями має бути свідомим і відповідальним.  

«СУСПІЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО З МЕШКАНЦЯМИ»

Принцип суспільного партнерства і взаємодії органів місцевого самоврядування з мешканцями міста, громадськими організаціями, діловими колами, наукою вже знаходить своє втілення у практиці управління містом. Ми плануємо забезпечити:

  • Створення центрів суспільного самоврядування у кожному районі. Сьогодні створення осередків суспільного самоврядування є вкрай необхідним. Наші дослідження яскраво демонструють готовність киян до впровадження цього інституту. Центри суспільного самоврядування будуть займатися створенням та подальшим розвитком фондів утримання будинків, розповсюдженням серед мешканців інформації про нові заходи, програми і проекти, виступати з громадськими ініціативами тощо. Такі центри буде створено у кожному районі столиці, вони об'єднають мешканців будинків і працівників ЖЕКу.

  • Ефективність роботи громадських приймалень. Громадські приймальні нарешті мають стати місцем відкритого спілкування влади і громадян. Робота громадських приймалень має стати корисною для обох сторін: влада отримує інформацію про проблеми громади, а люди отримують конкретні результати вирішення їхніх проблем. Робота громадських приймалень має бути оптимізована, в тому числі, і за рахунок налагодження ефективної взаємодії з центрами суспільного самоврядування.

  • Вдосконалення роботи громадського call-центру. Ми пропонуємо змінити методи роботи call-центрів для забезпечення ефективності і оперативності їхньої роботи. Централізована система роботи міського call-центру не виправдала себе, оскільки звернення фактично розглядають районні служби. Гарячі лінії мають бути у кожному районі, що значно скоротить час виконання звернень і посилить відповідальність.

«ЗАЙНЯТІСТЬ ТА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ»

Влаштуватися на достойну роботу, навіть у такому великому місті, як Київ, іноді буває важко. Це вже встигли відчути на собі представники деяких непопулярних професій, люди передпенсійного віку та молоді спеціалісти без досвіду роботи. Попит та пропозиція робочої сили за видами діяльності не співпадають, люди займаються не тим, чому вони навчались. Але ми знаємо, як змінити цю ситуацію на краще:

  • Програма „Перше робоче місце". Цю програму розроблено спеціально для випускників ВУЗів - бакалаврів та магістрів. Вона полягає у наданні допомоги молодим людям в отриманні першого робочого місця. При цьому, пріоритетом вважається надання молодим можливості працювати за спеціальністю.

  • Допомога безробітним в освоєнні професій, яких потребує місто. Як це не було б сумно, але з часом деякі професії стають непотрібними або таким, що погано оплачуються. Іноді безробітні взагалі не мають спеціальності. Ми живемо у сучасному місті, яке бурхливо розвивається і потребує нової робочої сили. Програма допомоги в освоєнні нових професій полягає у безкоштовній перекваліфікації і навчанні тим професіям, які найбільше необхідні для функціонування і розвитку столиці.

  • Заробітна плата замість соціальної допомоги. Програма полягає у збільшенні кількості робочих місць і відтворенні балансу попиту і пропозиції робочої сили (сьогодні у Києві попит на робітників у декілька разів перевищує попит на службовців і спеціалістів). У рамках забезпечення безробітного населення робочими місцями добре зарекомендували себе ярмарки вакансій. Обов'язковою також є підтримка галузей, у яких рівень оплати праці є недостатнім, але робота протребує відповідних знань і умінь (наприклад, освіта і наука). Рівень оплати праці представникам соціально-значущих професій має бути підвищено. Це має заохотити людей покинути некваліфіковану, але добре оплачувану роботу і повернутися до своїх професій. Тоді їхнє місце зможуть зайняти люди з нижчим рівнем освіти та кваліфікації. Іншими словами, вчитель не повинен працювати на ринку, аби заробити собі на життя, а інженер не має влаштовуватися на роботу двірником заради отримання квартири.

«ПОДОЛАННЯ КОРУПЦІЇ»

Корумповане місто - це місто, яке не має майбутнього! Кияни сплачують податки - це достатня плата за роботу місцевої влади. Платити хабарі не тільки дорого, але й принизливо. Боротися з корупцією важко, але ми можемо:

  • Прозорість погоджувальної системи та спрощення дозвільних процедур. Сьогодні проблема хабарництва на етапах реєстрації підприємств, отримання дозволів на будь-які дії, отримання пільг, оформлення майна і земельних ділянок набула критичного стану. Заплутана і складна система, ніби спеціально вигадана для сприяння розвитку корупції і хабарництва. У суспільстві виник стійкий стереотип: "хабар прискорює процедуру ухвалення рішення", що насправді не відповідає дійсності. Система подачі і розгляду документів буде докорінно змінена. Служба „єдиного вікна" буде працювати не лише при реєстрації підприємств і не тільки для зручності заявників. Заявник має чітко розуміти, кому і які документи він має подати для вирішення його питання, а також, які інстанції і у які терміни будуть ці документи розглядати. У той же час, між заявником і посадовцями, які розглядають його звернення, не буде відбуватися будь-якого спілкування, а отже, для хабарництва не будуть створюватися додаткові умови.

  • Посилення відповідальності посадовців за порушення термінів розгляду звернень і заяв. Свідоме порушення закону і затягування термінів розгляду звернень, в очікуванні хабара, вже давно стало методом отримання додаткового заробітку у деяких чиновників. Ця практика буде припинена після посилення відповідальності чиновників і, навіть, позбавлення їх посад за систематичне безпідставне порушення термінів розгляду звернень.

  • Громадський контроль за діяльністю влади. Ми пропонуємо розробити систему звітування київських чиновників перед мешканцями міста (щомісячного порайонного звітування про виконану роботу, звітування про реагування на скарги мешканців) та запровадити „телефон довіри", за яким громадяни зможуть напряму повідомляти про зловживання своїм службовим становищем окремими чиновниками і посадовцями.

 

Приєднатись до команди Віктора Пилипишина Поставити своє запитання Віктору Пилипишину Петиція на захист парків Києва